Нарада керівництва району та голів Ланчинської і Переріслянської ОТГ В Надвірній працюватиме волонтер Корпусу Миру США (фото) Михайло Ерстенюк : Прагну завжди рухатись уперед і не зупинятись на досягнутому Смерть у сауні: в Надвірній загинуло подружжя підприємців Кеніз зробив селфі з Порошенком (фото) Колектив НГВУ ДТП у Надвірній: головний лікар Надвірнянської лікарні в‘їхав в Нафтовики Надвірнянщини пікетували Кабмін (фото) ПАТ ТАРАС ЗІНЯК: Отримуємо якісні послуги чи викликаємо слюсара за пляшку Впіймали невловимого злодія, який півроку обкрадав надвірнянців ДТП: на трасі Івано-Франківськ-Надвірна зіткнулися Влада визначила, які дороги ремонтуватимуть у 2017 році (фото) Пара з Надвірнянщини стала переможцем шоу Дерев‘янко має більше десятка мільйонів доларів, багато євро, гривень і нерухомості Розбій в Надвірній вчинили четверо осіб у масках з револьвером і кийками СБУ викрила на хабарництві заступника керівника Надвірнянської прокуратури (фото) НАДВІРНА З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ - 1500 МЕТРІВ (ФОТО + ВІДЕО) Сім‘я Олександра Кеніза, незважаючи на кризу та війну, подорожує світом Куди поділися мільйони народного депутата України Юрія Дерев‘янко?

Українська правда

Ігор ПИСКЛИНЕЦЬ. Якщо доля збігається з мрією

Для своєї появи на світ він вибрав найчудовішу пору року: коли в обіймах сонця достигають черешні і, вбираючи всі пахощі літа, наливаються соком суниці. Такими ж солодко-стиглими заманювали вони чотири десятки років тому. Такою ж черешнево-суничною, стигло-солодкою є нинішня святкова дата, що вже ледь зачепила півжиття…

Народна мудрість свідчить, що в сорок років особистість людини повинна уособлювати не проблеми-розчарування, незадоволення чи безвихідь, а сімейне благополуччя, впевненість у завтрашньому дні, професійну зрілість, бажання рухатися вперед і підкорювати ще вищі вершини. Напевно, це і має безпосередній стосунок до Ігоря Дмитровича Писклинця, чоловіка і батька, заступника голови районної ради, лідера районної організації політичної партії ВО «Батьківщина».

Адже, як сам вважає, у житті він – марафонець, а не спринтер. І «біг» на короткі дистанції, що приносить лише примарний тимчасовий успіх, то – не для нього. Оскільки ще зі шкільних років звик братися за найскладніше (бо ніколи не боявся труднощів), усвідомлюючи, що для результату треба трудитися наполегливо багато. З тих пір не сходить із довгої дистанції життєвого марафону.

З трьома Українами у серці

– Коли вчився у школі, а також у студентські літа, думав, що сорок років – дуже багато і дуже далеко, – каже Ігор Дмитрович. – А зараз уже розумію, що час дуже швидко біжить і, навіть, доводиться підбивати деякі підсумки. Доля подарувала мені можливість мати у серці три України, що складають для мене одну єдину Вітчизну. Батько – родом із с. Горохолино Богородчанського району Івано-Франківської області. По закінченні Івано-Франківського інституту нафти й газу поїхав, відповідно до розподілу, у Чернігівську область м. Ніжин, де я й народився й прожив перші три роки. Мати – із Сум. Опісля переїхали до Пирятина Полтавської області. Та вже у 1983-му батьки вирішили перебратися поближче до татових батьків і ми розпочали життя у Надвірній.

Так і зберігаю найкращі спогади про східну, північну України і тішуся, що батькова, західна Україна, стала колискою моєї долі, де я створив сім`ю, здобув життєвий і професійний успіх. І, чесно кажучи, ментально я себе вважаю корінним «западенцем».

У політиці – уже 15 років

Закінчивши Надвірнянську ЗОШ І-ІІІ ст. №3 із золотою медаллю, Ігор Писклинець пішов працювати на ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», а вже через рік поступив в Івано-Франківський університет нафти і газу, здобувши там першу освіту інженера-механіка нафтового обладнання. Крім праці на заводі, він почав пробувати себе у заняттях різними сферами бізнесу. Так тривало до 2002-го, поки доля його не завела у політику. – Коли питають мене, як прийшов у політику, то вважаю, із нинішніх політиків дуже мало знали наперед, що займатимуться нею, – розмірковує Ігор Писклинець. – Бо в житті інколи так трапляється, що з різних сфер людей заносить у політику напіввипадково чи випадково… І через деякий час починаєш розуміти, що участь у політиці уможливлює твій вплив на розвиток подій у державі загалом і районі зокрема. І якщо є підтримка однодумців, склалася дієва команда, то це може тривати не один-два роки. Практично, я – вже 15 років у політиці. І найхарактерніше те, що, як у 2002-му вступив до ВО «Батьківщина», то й донині в одній політичній партії. І це для мене – принципово. Дуже не люблю політичного пристосуванства, коли люди заради особистої вигоди перебігають з партії в партію: яка при владі – там і вони. Якщо ти прийшов у політику, відстоюючи свої погляди й маючи тверду позицію, повинен її тримати, незважаючи ні на що.

Ігор Писклинець твердить, що вирішальну роль у його політичній кар`єрі відіграла зустріч із Дмитром Шлемком, головою обласної парторганізації ВО «Батьківщина», а тоді завідувачем кафедри економічної теорії Івано-Франківського інституту нафти і газу (Дмитро Шлемко на сьогодні єдиний керівник обласної організації партії ВО «Батьківщина», який працює на цій посаді з дня створення партії в 1999 році). Десь видно та політична послідовність передалась й мені, каже Ігор Дмитрович. Спільні погляди на тодішню ситуацію в Україні за правління Кучми, участь в акціях «Україна – без Кучми» та інших тогочасних подіях загострили почуття справедливості, мобілізували дух, налаштували на рішучі й активніші дії.

Ігор Писклинець, говорячи про роки свого перебування у політиці, нагадує, що із 15-ти – 10 років це була опозиція до центральної влади.

А загалом трудові віхи позначені кількома ключовими періодами, за якими – керівництво районом. Зокрема, в органах місцевої влади Ігор Писклинець перебуває із 2005-го. Перші три роки – на посаді заступника голови райдержадміністрації. Із 2008-го по 2010-ий – очолював  Надвірнянську райдержадміністрацію. А перед теперішньою посадою (заступник голови районної ради) працював помічником-консультантом народного депутата України Степана Давимуки у Верховній Раді.

Постійно вчитися і вдосконалюватися, працювати над собою

Це – перше життєве кредо Ігоря Писклинця. Бо людина, яка зупиняється в своєму розвитку, то життєві події викидають її на узбіччя, пояснює Ігор Дмитрович потребу постійно працювати над собою. Адже, ставши на посаду заступника голови РДА з економічних питань, він не мав економічної освіти. Тому знову пішов учитися на спеціальність «Економіка підприємства» в Івано-Франківський національний технічний університет нафти й газу. І таким чином здобув другу вищу освіту. Згодом, коли очолив виконавчу владу району, став слухачем кафедри регіонального управління містом Національної академії державного управління при Президентові України, де здобув диплом магістра державного управління. І це – третя його вища освіта.

Якщо щось робиш – роби професійно

До себе як до посадовця Ігор Писклинець ставиться досить самокритично і самовимогливо. Бо, твердить, кожна людина повинна займатися своєю справою, кожною справою повинні займатися професіонали своєї справи – Але складається так, що сьогодні у державній службі – дуже велика плинність кадрів, – продовжує ювіляр. – Органи влади є розбалансованими і розвиток держслужби і загалом органів влади йде не зовсім у тому напрямку, як потрібно людям. До того ж , органи влади вищого рівня – надзвичайно «відірвані» від пересічного українця.

Це Ігор Писклинець зрозумів, коли навчався у столичній Президентській академії, де разом із ним здобували вищі знання також представники різних міністерств та органів виконавчої влади. Власне тоді  представник виконавчої влади Надвірнянщини і переконався наскільки разюча різниця у підходах до проблем людей, зокрема, у центральної влади, чиї представники бачать проблеми регіонів… тільки на папері. Тому так і «вирішують» їх.

Розмірковуючи про свою діяльність у виконавчій та представницькій гілках влади району, Ігор Писклинець зауважує, що досвід роботи там – це дві різні речі. – Складності й відповідальності більше, звичайно ж, у виконавчої гілки влади, – наголошує він і уточнює: – У нас із сотні людей, умовно кажучи, тільки одиниці можуть працювати у виконавчій владі й давати конкретний результат, якого чекають люди. Адже є чимало, котрі фахово говорять про проблеми, але це – не факт, що, маючи повноваження, вони зможуть їх розв`язати, застосовуючи теоретичні знання. Працюючи у виконавчій владі в різних складних ситуаціях, а це й часи економічної  кризи (2008-2009 роки), повінь 2008 року, Ігор Писклинець вважає, що здобув неабиякий досвід, якого, на його думку, в інших, сприятливіших, умовах, напевно б, не вдалося здобути. – Звичайно, зараз люди розчаровані владою, – визнає він. – Але треба усвідомити, що владу вибираємо ми, народ. Тому треба бути послідовними у своєму виборі і не голосувати за «файні» слова чи за 200-300 гривень, а потім висувати претензії. З іншого боку, працювати у представницькій владі ще й морально простіше тим, що ти розумієш, що своїй посаді ти зобов’язаний тільки людям, які за тебе проголосували й при прийнятті рішень ти прислуховуєшся до думки людей, а не керівників «зверху». Взагалі для представників влади будь-якого рівня надзвичайно важливо вміти слухати людей, навіть, якщо те, що ти чуєш від людей, тобі не подобається. Коли політик відривається від людей, його дні в політиці вже не довгі.

– На сьогоднішній час я вже друге скликання працюю в Надвірнянській районній раді. Основне завдання керівництва районної ради – висловлювати політичну позицію громади краю з тих політичних питань, які хвилюють людей. Й десь вміти відкинути політичну складову, коли йдеться про вирішення господарських питань, тому що занадто велика політизація у вирішенні господарських питань деколи тільки шкодить. Потрібно обєктивно підходити до вирішення питань, які важливі для людей і є першочергові, – вважає Ігор Писклинець і продовжує: – Я вже багато років займаюсь питаннями бюджету і фінансів й в цьому напрямку основним нашим завданням є якомога ефективніше використання наших бюджетних можливостей. Нам потрібно навіть наші не зовсім значні бюджетні ресурси районного бюджету використати з максимальною ефективністю, що ми й намагаємося робити. Для цього потрібно правильно вибрати пріоритети й на них сконцентрувати основну увагу, тоді й буде результат.

Спорт допоміг формувати характер

У житті Ігоря Писклинця спорт займає чільне місце. Боровся на татамі, грав у футбол. Займався у тренажерному залі. Виступаючи на Всеукраїнських змаганнях із силового триборства(пауерліфтинг), виконав норматив майстра спорту.

– Спорт дав мені дуже багато, він навчив мене, зціпивши зуби, крізь поразки йти до перемоги; допоміг сформувати характер, життєву позицію, – розповідає Ігор Писклинець. Активно займатися фізичною культурою і спортом посадовець часто закликає і молодь, виступаючи на різних спортивно-масових заходах. Та й нині у щільному графіку його роботи і повсякденних обов`язків завжди знаходиться місце і час, щоб розім`яти м`язи, знімаючи напругу думок і тіла. Так-так. Ігор Писклинець між черговою філіжанкою кави і цигаркою та здоровим способом життя вибір зробив одного разу і назавжди. І нині двічі – тричі на тиждень займається у тренажерному залі, при найменшій нагоді грає у футбол, або просто «намотує» 3-4 кола навколо двох озер в міській зоні відпочинку. Індикатором цього є вага тіла – на одному рівні вже понад два десятки років. І це – також є складовою життєвого успіху задоволеної життям людини та наочний приклад для наслідування.

Завжди бути самим собою

До свого 40-річчя – 28 червня – Ігор Писклинець підійшов самодостатнім і з твердими життєвими принципами. Серед них – завжди бути самим собою («для мене немає різниці з ким спілкуатися чи з високопосадовцем, чи з простою людиною»), розраховувати на власні сили («я ніколи не мав багатих чи впливових родичів й всього в житті досяг сам»); філософське ставлення до недругів («усім не догодиш»); вміння визнавати свої помилки («якщо б зараз опинився у ситуаціях, як 5-6 років тому, то в деяких випадках вчинив би інакше»), а також те, що доля збігається з мрією, якщо до цього прагнути.

А ще, зізнається, у його душі – велика вдячність батькам і дружині. Дружині (до речі, теж економісту-фінансисту) – за двох донечок, за терпіння і розуміння. Власне на порозі своїх сорока Ігор Дмитрович зітхнув, що мало часу проводив із дітьми, які так швидко і непомітно виростають.

До речі, Ігореві, молодому у той час активісту політично-координаційної ради (ПКР), судилося  спочатку познайомитися зі своїм майбутнім тестем – світлої пам`яті Миколою Боднаруком, якого жителі району пам`ятають як палкого і безкомпромісного борця за збереження екології краю, зокрема, карпатських лісів…

Батькам – за те, що вдвох їм із братом дали путівку в життя. Тут, у двокімнатній квартирі в райцентрі Надвірної, синів завжди чекають: батько – Дмитро Юрійович, який ще до 2017 року працював заступником начальника спочатку парафінового, а потім товарного цеху ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» й мати – Віра Михайлівна, котра трудилася в торговельних закладах ВРП НГВУ «Надвірнанафтогаз». Бо, навіть, стабільна фінансова незалежність і переконливий впливовий соціальний статус ніколи не замінять одвічну батьківську ласку і турботу.

Леся ДУТЧАК «Народна Воля»

Comments are now closed for this entry

Керамбуд

Останні коментарі

Дзюдо

Фіртка

Грудень 2017
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31